Орієнтовний алгоритм роботи педагога над індивідуальною методичною (проблемною) темою

Робота над методичною проблемою – найефективніший шлях трансформації інноваційних технологій в практику роботи школи.

Методична тема (проблема) – науково обґрунтоване актуальне завдання, що має бути вирішено педагогічним колективом за певний час для досягнення бажаних якісних змін у навчально-виховному процесі.

Метою роботи над методичною темою є систематичне підвищення педагогами свого професійного рівня.

Основні завдання роботи над методичною темою:

1) вдосконалення теоретичних знань, педагогічної майстерності учасників освітнього процесу;

2) оволодіння новими формами, методами і прийомами навчання і виховання дітей;

3) вивчення та впровадження в практику передового педагогічного досвіду, новітніх досягнень педагогічної, психологічної та інших спеціальних наук, нових педагогічних технологій;

4) розвиток в навчальному закладі інноваційних процесів.

Вимоги щодо визначення єдиної методичної (проблемної) теми.

- актуальність для діяльності конкретного педагогічного колективу;

- відповідність теми сучасним педагогічним ідеям;

- колегіальність вибору;

- комплексність (охоплює як навчальну, так і виховну роботу);

- має включати всі форми шкільної методичної роботи: індивідуальні (наставництво, консультування, стажування, самоосвіта), групові (метод. об’єднання, творчі групи, практикуми), масові (цільові семінари, практикуми, пед. читання, науково-практичні конференції, методичні наради).                                                                                                                                                                                    

Етапи роботи над методичною (проблемною) темою

 І етап. Підготовчий.

1.  Аналіз проблем у навчально-виховному процесі, які потребують вирішення.

2.  Вибір теми (проблеми) індивідуальної методичної ро­боти.

3.  Визначення мети і завдань методичної ро­боти.

4.  Планування етапів  і змісту діяльності.

Результати діяльності:

1.  Визначення проблеми, обґрунтування  актуальності обраної теми.

2.  План роботи над методичною темою.

3.  Визначення прогнозованого результату діяльності (проект, захист дослідницької роботи, виготовлення брошури, проведення семінару, практикуму тощо).

ІІ етап. Теоретичне дослідження проблеми.

Вивчення теоретичних питань і передового педагогічного досвіду.

1.       Робота з методичною літературою та Інтернет-ресурсами.

2.       Активна участь у конференціях, семінарах, майстер-класах тощо з методичної теми.

Результати діяльності:

1.       Накопичення теоретичного матеріалу і кращих зразків інноваційного педагогічного досвіду (складання картотеки літературних джерел, анотованого каталогу джерел тощо).

2.       Доклади, статті з методичної теми.

3.       Висвітлення проміжних результатів роботи на засіданнях методичних об’єднань, педагогічних радах та методичних нарадах.

4.       Формулювання припущень, відбір та розробка моделей, іннова­ційних технологій педагогічної діяльності.

ІІІ етап. Практична діяльність з теми дослідження.

1.     Впровадження інновацій у практику своєї педагогічної діяльності.

2.     Розробка технологій, методик, форм, методів, прийомів, дидактичних матеріалів, методичних рекомендацій тощо.

Результати діяльності:

1.  Матеріальні продукти досвіду (статті з досвіду роботи, розробки уроків та виховних заходів, дидактичні матеріали, мультимедійні посібники, відеоматеріали, навчально-методичні посібники тощо).

2.  Суб’єктний результат для учня (розвиток компетенцій, підвищення рівня знань, розвиток мислення, уяви, набуття нових знань, умінь  і навичок, формування особистісних якостей тощо).

3.  Суб’єктний результат для педагога (розвиток професійної компетентності).

IV етап. Підведення підсумків роботи з теми.

1.   Аналіз та оцінювання результатів роботи над індивідуальною методичною темою (проблемою), формулювання висновків та пропозицій.

2.   Оформлення роботи, звіт перед колегами про от­римані результати.

Результати діяльності:

1.  Вивчення  та експертна оцінка досвіду.

2.  Розповсюдження досвіду.

Недоліки, прорахунки в процесі організації роботи над методичною (проблемною) темою

-          під час визначення методичної (проблемної) теми часто відсутній глибокий порівняльний аналіз росту педагогічної майстерності і стану навчально-виховного процесу;

-          розглядаються декілька проблем одночасно, а в результаті немає цілеспрямованої роботи щодо жодної;

-          формулювання проблеми надзвичайно об’ємне за змістом, багатослівне;

-          невизначена мета роботи над темою, завдання, зміст роботи;

-          не розроблені конкретні методичні рекомендації (що, кому, як і коли впроваджувати);

-          з вибраної проблеми проводиться кілька методичних заходів, у результаті чого «проходження» нових ідей обривається на якомусь рівні й не доходить до практики;

-          не всі педагоги можуть без відповідної підготовки та допомоги реалізувати задекларовану ідею у своїй практиці;

-          не здійснюється дослідження результативності проведеної роботи (відсутні будь-які узагальнюючі матеріали з питання).

Отже, робота над методичною (проблемною) темою допомагає педагогу знайти свій індивідуальний професійний почерк, поглибити теоретичні знання та практичні навички, стимулює творчий розвиток особистості педагога. Неперервність процесу професійного самовдосконалення педагогів забезпечена розробкою програми роботи над методичною (проблемною) темою, яка передбачає визначення близької й віддаленої перспектив. Такий підхід до організації методичної діяльності формує у педагога вміння визначати перспективу свого професійного зростання й відчувати в цьому стійку потребу.